Іноді архітектура народжується із простого та дуже особистого бажання – закритися від зовнішнього світу. Створити будинок, який живе не напоказ, а собі. Простір, вивернутий усередину, де головним стає відчуття захищеності, тиші та власного ритму.
Для нашої студії це не перша робота з такою типологією. Тема закритого будинку та внутрішнього приватного простору вже була досліджена нами у проекті Nemo, і тут вона отримала новий розвиток — більш насичене з архітектури.
У центрі композиції — внутрішній двір, «безпечне» ядро будинку, навколо якого шикується все життя. При площі близько 800 м² та складної конфігурації плану об'єм був поділений на два бари. Цей прийом дозволив уникнути важкої монолітної покрівлі, зберегти чистоту силуету і впустити у двір більше сонячного світла. Розірвана площина покрівель працює не лише на візуальну легкість, а й на відчуття повітря та свободи всередині.
Можливо вам будуть цікаві інші напрямки і проекти нашої студії:
